суботу, 20 червня 2009 р.

Tanzunterricht am neuen Ort

Wir laden alle zum Tanzen ein.

Wann: Mittwochs 19.00 - 20.30 Uhr

Wo: Ukraine Kompetenz Zentrum, Mehringdamm 114, 10965 Berlin (U6 - Platz der Luftbrücke)

Da findet ihr ein Plakat mit der gelbblauen Flagge
(A4 Größe) und die Wegweiser zu Berlinyky.
Wenn ihr uns nicht findet, könnt ihr mich gerne unter der Tel. 015777809169 anruffen, damit ich euch den Weg beschreibe.

Auf bald!
Serhiy



Всім хто має бажання потанцюваити!
Заняття відбуваються
коли: щосереди з 19:00 по 20:30.

де: в Українському компетенц центрі, за адресою Mehringdamm 114, 10965 Berlin (U6 - Platz der Luftbrücke). Де ви побачите жовтоблакитного плакату формату А4, а далі за стрілками із надписом "Berlinyky" знайдете нас.
Якщо ж за якихось умов ви не зможете нас знайти то , тоді телефонуйте мені (015777809169).


Па-па,

понеділок, 15 червня 2009 р.

Українські першопроходці карнавального Берліну 2009

Привіт усім!

Насамперед щира подяка тим, хто, тією чи іншою мірою, брав участь у карнавалі цього року:


учасницям Берліників - Ірині, Жанні та Тетяні - які проявили, аби не яку, витримку та імпровізацію у танцях під час карнавалу;

Ользі Самборській, керівнику українського центру компетенції Берліну (Ukraine Kompetenz Zentrum e.g.), та її родині, яка нас забезпечувала інформацією та виручила у найважчу хвилину;

керівництву ресторану "Україна"(п. Галині та п. Богдані), яке надало нам приміщення для проведення занять та надали українські однострої(костюми) у користування;

пані Людмилі Млош, керівнику центральної спілки українців Німеччини (Zentralverband der Ukrainer in Deutschland), яка надала нам сорочки;

Василю, Ірині та Анні, представникам українського центру компетенції Берліну (Ukraine Kompetenz Zentrum e.g.), які підтримували нас у танцях;

Марії, Ксіаохані, Богдану, Андрію, котрі підтримували нас своєю присутністю.


Тепер розповім усе по порядку, а саме як це відбувалося. У неділю 31 травня з ранку о 10.00 ми (я, Іра, Жанна та Тетяна) зібралися у Ольги Самборської, де ми мали змогу переодягнутися і, так би мовити, привести себе у бойову готовність. Незабаром прийшла група підтримки Василь, Іра та Оля, яких ми навчили нашому танцю Гречаники щоб вони мали можливість з нами танцювати. В пів на дванадцяту ми вийшли від Ольги і пішли до колони Карнавалу.





Де на нас вже очікувала перша несподіванка від організаторів нашої участі у Карнавалі, а це був інтернет- проект радіо Мультікульт2.0 - вони забули записи наших танців, під які ми планували танцювати (так, велика частина цієї проблеми лежить на мені і я цього не заперечую, що не взяв із собою копії із записами). Тому ми мали швидко вирішувати, де узяти ці записи, бо хода карнавалу мала розпочатися десь за півгодини. Дякуючи Богові, Ольга Самборська і її родина були поруч, ми з початку пішли до неї і спробували знайти ці записи в неті (я навіть дзвонив на Україну), але безуспішно. Ці записи були тільки в мене, їхати ж до мене на Хальбауер Вег (Halbauer Weg -Lankwitz) з Герман Платц (Herman Platz- Kreuzberg) досить такі довго, тому ми попросили Вольфганга, чоловіка Ольги з'їздити до мене додому і знайти цього диска. Тим часом Ольга знайшла у своїй музикальній колекції диск з українською Полькою, який ми узяли на карнавал.



Близько 13 наша машина рушила, і от тоді розпочалося найцікавіше, а саме коли після над швидкої Польки, яку ми таки здолали, заграла пісня "Наливаймо браття"...з початку це був невеликий шок, бо як же його танцювати, але за мить, ми вже пішли хороводом у такт цієї пісні. Так ми ще пару разів станцювали Польку, а потім Зоряна , донька Ольги, принесла нам довгоочікуваного диска з нашими танцями, які ми готували . Тут хочу зауважити, що це був диск Божичів, де загалом 14 композицій, 3 з яких ми мали танцювати - Гречаники, Картошка та Ой не світи місяцю. Тому я написав на диску для діджея номера композицій, які ми маємо танцювати.


Здавалось все налагодилося, але, на жаль, ні, і в момент коли нам сказали, що зараз ви будете танцювати і ми чекаємо на наші Гречаники, починає грати інша мелодія - Орлиця, яка є першою на диску. Хочу зауважити, що двоє з дівчат, лише як тиждень почали вчити українські танці і тому вони не знали інших танців окрім зазначених вище трьох...тому я, розуміючи, що це інший танець, беру Іру, яка ходила довше за інших у Берліники, і починаю танцювати з нею Орлицю. Добре, що вона не забула цей танець і на швидку його згадала. Коли ж я подивився на дівчат, то вони собі танцювали під цю мелодію наш підготовлений репертуар - Картошку та Ой не світи місяцю, а група підтримки (Василь, Ірина та Анна) - Гречаники. Це була повна імпровізація і до речі дуже вдала, бо всі танцювали...а під танцем я розумію відчуття танцюючими музики, що відбувалося на всі 200%. Така плутанина в нас траплялася ще декілька разів, коли замість Картошки ми танцювали Нареченьку, та замість Ой не світи місяцю – Карапет. Хоч потім, нарешті, ми і ці танці станцювали…але це було згодом і після, нажаль, не дуже приємних розмов з діджеєм.



На останок нашої участі у карнавалі, а саме перед журі, відбулася ще одна несподіванка у нашому виступі. Як ви можете побачити з відео, наш спільний виступ з двома іншими танцювальними групами (іспанська та бангладешська групи ) був обмежений часовими вимогами конкурсу, тобто композиція не могла бути більшою за 1хв.30сек. Тому кожна з груп мала свої кровні 21 сек., за які вона мала презентувати свій танець. Нас поставили першими…тут був свій плюс і свій великий мінус, який трапився під час виступу. За задумкою радіо, птах Фенікс мав під час шуму радіо ефіру розкрити крила і дати нам змогу розпочати свого виступу…але це сталося із затримкою…на 4 -5 сек…тобто 6-та частина нашого виступу…. Плюсом було те, що ми були на початку і наш танець задав темп.


Після чого ми ще пройшлися трохи разом із Карнавалом, а потім пішли до дому Ольги, де ми трохи поговорили і поділилися нашими враженнями від карнавалу у затишному колі учасників.


На завершення хочу сказати, що ми отримали дуже гарний досвід, велику кількість емоцій і перевірку наших можливостей. І звісно ж хочу додати, що як ми дізналися від Ольги, то ми стали українськими першопрохідцями карнавального Берліну.


Усім гарного настрою та ще раз дякую за підтримку всім, хто був з нами, як фізично так і морально!


Сергій

П.С. До речі наша спільна група взяла загальне 8 місце з 62 учасників.

суботу, 13 червня 2009 р.

Karneval der Kulturen та враження зсередини



Українська молодь взяла участь 31-го травня 2009-го року в параді берлінського карнавалу культур (
Karneval der Kulturen), який проходив з 29-го травня по 1-ше червня. Учасники карнавалу, жителі Берліну, презентують країни, вихідцями яких вони є. Туристи охоче відвідують такий показ мултикультуральності міста, який не має аналогів в Німеччині. Цього року взяли участь понад 90 груп, представляючих близько 70 національностей. Представники України взяли вперше участь в вже 14 років існуючому карнавалі. Амбівалентність заходу полягає в тому, що презентуються народи (культури) в їх вельми стереотипному обліку, який уможливлює швидке впізнання представленої країни на фоні сучасного, відкритого всьому новому, нехтуючого традиційні обмеження Берліні. При цьому українське традиційне вбрання спонукає до ассоціацій з багато чим табуізованим німецько-національним. Такої проблеми в, наприклад, груп, танцюючих зараз масово облюбовані традиційні латино-американські танці в барвистих бікіні не було.
Ми розбавили вихід крім всього іншого своєю молодістю і не червоними, а білими «робінгудськими» чобітками. Radio MultiCult2.0 (ініціатор Karneval der Kulturen 14 років тому, тоді Radio MultiCulti) розбавило ситуацію тим, що ставило нам постійно непідходящі, нами заздалегідь відхилені мелодії. Проте до трьох підготовлених для танців пісень черга також дійшла. Одна з яких пролунала, здається, за 5 годин один раз, вступаючи місце безлічі інших мелодій замість ще двох запланованих. Отож йдучи на Karneval der Kulturen потрібно брати з собою не тільки строї, а й здатність в танцювальній формі швидко реагувати в непередбачених ситуаціях.
Іспанці і бангладешці, які були ще двома групами від Radio MultiCult2.0, підтанцьовували під українські пісні. Ми ж в свою «мультукультуральну» чергу рухались міксом рухів українських танців під іспанські та безліч інших хітів. Вартим побачити були граціозні рухи „сальси“ українського хлопця в вишиванці і шароварах! Ось поєднання старого й нового, свого і чужого, краси і краси.
Дощ терпляче чекав кінця виступу культур і країн. Відвідувачі не втомлювались користуватись фотоапаратами, а веселі динамічні українські мелодії змушували посмішки танцювати на обличчях маси люду під червневим сонцем Креуцбергу.
Бути учасником карнавалу було набагато цікавіше, ніж як в минулі роки, його глядачем.

Ну і зовсім наостанок: нас відвідала дівчина-ровесниця україно-бангладешського походження. Берлін. Мултикультуральність. Карнавал.

Ірина Мозоль