Українські першопроходці карнавального Берліну 2009

Привіт усім!

Насамперед щира подяка тим, хто, тією чи іншою мірою, брав участь у карнавалі цього року:

учасницям Берліників - Ірині, Жанні та Тетяні - які проявили, аби не яку, витримку та імпровізацію у танцях під час карнавалу;

Ользі Самборській, керівнику українського центру компетенції Берліну (Ukraine Kompetenz Zentrum e.g.), та її родині, яка нас забезпечувала інформацією та виручила у найважчу хвилину;

керівництву ресторану "Україна"(п. Галині та п. Богдані), яке надало нам приміщення для проведення занять та надали українські однострої(костюми) у користування;

пані Людмилі Млош, керівнику центральної спілки українців Німеччини (Zentralverband der Ukrainer in Deutschland), яка надала нам сорочки;

Василю, Ірині та Анні, представникам українського центру компетенції Берліну (Ukraine Kompetenz Zentrum e.g.), які підтримували нас у танцях;

Марії, Ксіаохані, Богдану, Андрію, котрі підтримували нас своєю присутністю.

Тепер розповім усе по порядку, а саме як це відбувалося. У неділю 31 травня з ранку о 10.00 ми (я, Іра, Жанна та Тетяна) зібралися у Ольги Самборської, де ми мали змогу переодягнутися і, так би мовити, привести себе у бойову готовність. Незабаром прийшла група підтримки Василь, Іра та Оля, яких ми навчили нашому танцю Гречаники щоб вони мали можливість з нами танцювати. В пів на дванадцяту ми вийшли від Ольги і пішли до колони Карнавалу.

Де на нас вже очікувала перша несподіванка від організаторів нашої участі у Карнавалі, а це був інтернет- проект радіо Мультікульт2.0 - вони забули записи наших танців, під які ми планували танцювати (так, велика частина цієї проблеми лежить на мені і я цього не заперечую, що не взяв із собою копії із записами). Тому ми мали швидко вирішувати, де узяти ці записи, бо хода карнавалу мала розпочатися десь за півгодини. Дякуючи Богові, Ольга Самборська і її родина були поруч, ми з початку пішли до неї і спробували знайти ці записи в неті (я навіть дзвонив на Україну), але безуспішно. Ці записи були тільки в мене, їхати ж до мене на Хальбауер Вег (Halbauer Weg -Lankwitz) з Герман Платц (Herman Platz- Kreuzberg) досить такі довго, тому ми попросили Вольфганга, чоловіка Ольги з'їздити до мене додому і знайти цього диска. Тим часом Ольга знайшла у своїй музикальній колекції диск з українською Полькою, який ми узяли на карнавал.

Близько 13 наша машина рушила, і от тоді розпочалося найцікавіше, а саме коли після над швидкої Польки, яку ми таки здолали, заграла пісня "Наливаймо браття"...з початку це був невеликий шок, бо як же його танцювати, але за мить, ми вже пішли хороводом у такт цієї пісні. Так ми ще пару разів станцювали Польку, а потім Зоряна , донька Ольги, принесла нам довгоочікуваного диска з нашими танцями, які ми готували . Тут хочу зауважити, що це був диск Божичів, де загалом 14 композицій, 3 з яких ми мали танцювати - Гречаники, Картошка та Ой не світи місяцю. Тому я написав на диску для діджея номера композицій, які ми маємо танцювати.

Здавалось все налагодилося, але, на жаль, ні, і в момент коли нам сказали, що зараз ви будете танцювати і ми чекаємо на наші Гречаники, починає грати інша мелодія - Орлиця, яка є першою на диску. Хочу зауважити, що двоє з дівчат, лише як тиждень почали вчити українські танці і тому вони не знали інших танців окрім зазначених вище трьох...тому я, розуміючи, що це інший танець, беру Іру, яка ходила довше за інших у Берліники, і починаю танцювати з нею Орлицю. Добре, що вона не забула цей танець і на швидку його згадала. Коли ж я подивився на дівчат, то вони собі танцювали під цю мелодію наш підготовлений репертуар - Картошку та Ой не світи місяцю, а група підтримки (Василь, Ірина та Анна) - Гречаники. Це була повна імпровізація і до речі дуже вдала, бо всі танцювали...а під танцем я розумію відчуття танцюючими музики, що відбувалося на всі 200%. Така плутанина в нас траплялася ще декілька разів, коли замість Картошки ми танцювали Нареченьку, та замість Ой не світи місяцю – Карапет. Хоч потім, нарешті, ми і ці танці станцювали…але це було згодом і після, нажаль, не дуже приємних розмов з діджеєм.

На останок нашої участі у карнавалі, а саме перед журі, відбулася ще одна несподіванка у нашому виступі. Як ви можете побачити з відео, наш спільний виступ з двома іншими танцювальними групами (іспанська та бангладешська групи ) був обмежений часовими вимогами конкурсу, тобто композиція не могла бути більшою за 1хв.30сек. Тому кожна з груп мала свої кровні 21 сек., за які вона мала презентувати свій танець. Нас поставили першими…тут був свій плюс і свій великий мінус, який трапився під час виступу. За задумкою радіо, птах Фенікс мав під час шуму радіо ефіру розкрити крила і дати нам змогу розпочати свого виступу…але це сталося із затримкою…на 4 -5 сек…тобто 6-та частина нашого виступу…. Плюсом було те, що ми були на початку і наш танець задав темп.

Після чого ми ще пройшлися трохи разом із Карнавалом, а потім пішли до дому Ольги, де ми трохи поговорили і поділилися нашими враженнями від карнавалу у затишному колі учасників.

На завершення хочу сказати, що ми отримали дуже гарний досвід, велику кількість емоцій і перевірку наших можливостей. І звісно ж хочу додати, що як ми дізналися від Ольги, то ми стали українськими першопрохідцями карнавального Берліну.

Усім гарного настрою та ще раз дякую за підтримку всім, хто був з нами, як фізично так і морально!

Сергій

П.С. До речі наша спільна група взяла загальне 8 місце з 62 учасників.